|
|
Топальская сотня
Каталог статей
В разделе материалов: 38
Показано материалов: 21-30 |
Страницы: « 1 2 3 4 » |
|
Еще памятны времена, когда отношения двух народов (русского
и украинского) были, можно сказать, поистине братскими. Но с 1991 г. между
народами, как будь-то, черная кошка пробежала. Украинцы с пеной у рта стали
отстаивать точку зрения о своей самобытности, своей истории, своем языке.
Русские с тем же пылом - о том, что те, кто себя сейчас называет украинцами, на
самом деле ни какие не украинцы, а русские, но которых насильно записали
украинцами в 20-е годы при выдаче паспортов и насильно заставили говорить на
языке выдуманном поляками. Всякий раз в подобных случаях возникает вопрос, кто
прав? Получить ответ на заданный вопрос помогает история запорожских (днепровских)
казаков, появившихся с конца 15 - начала 16 века, в лесостепной зоне правобережья
Днепра, живших но своим канонам, традициям, никому не подчиняясь и ни от кого
не завися.
|
Распад государства Золотая Орда, начавшийся в начале XV
века, привел к образованию целого ряда самостоятельных ханств в Сибири и
Поволжье.
В 1443 году возникло Крымское ханство, в состав которого
вошли территории степного Крыма, Нижнего Поднепровья, Северного и Южного
Приазовья. Основой хозяйства крымских татар являлось кочевое, а позже отгонное
скотоводство. Богатые травами степи Северного Приазовья постоянно использовали
крымские татары для выпаса своего скота. |
Но
самым богатым на «зипуны» выдался 1614 год. Сначала запорожцы, выбросив морской
десант в Варне, уничтожили предмостные укрепления и освободили 6100 рабов, из
которых многие примкнули к спасителям. А затем, в последних числах августа,
2000 запорожцев на 40 «чайках» захватили Синоп. Уничтожив гарнизон, казаки
«раскурили свои люльки», разграбили арсенал, сожгли верфи и стоявшие в порту и
на рейде галеры и галионы.
|
Куда подевались богато и красочно разодетые щеголи? Где
широченные синие и красные шаровары, низко спущенные на сапоги? Куда исчезли
нарядные жупаны из дорогого английского, либо польского сукна, куда пропали
роскошные высокие папахи из лисьего или рысьего меха с длинными разноцветными
шлыками? Где узконосые сафьяновые сапоги с серебряными или даже золотыми
подковками? Где яркие пояса из турецкого или персидского шелка с золоченными
или посеребренными шнурками на концах? |
ЗАПОРОЖСКИЕ КАЗАКИ - для эпохи между XVI и XVIII веками так
назывались все без исключения Днепровские Казаки; до этого времени они
считались Ордынскими Казаками. Русские называли их Запорожскими Чсркасами.
|
|
1732 год
Сотня Новомеская Стародубовская
Сотник Новомеский Тимофей Силевич
Хоружий сотенний Семен Потапов
Писар Иван Старковский |
|
МГЛИНСЬКА СОТНЯ
(1654-1782 pp.)
Вперше згадується в реєстрах 1654 р. у складі Ніжинського полку. В ньому ж перебувала до 1663 p., коли утворився Стародубський полк і сотня стала його постійною адміністративною одиницею. 1654 р. мала старшину: Андрій Жуковський - писар; Яків Парфентьєв - осавул; Єрмолай Пономаренко - хорунжий. Ліквідована 1782 p., a територія включена до Новгород-Сіверського намісництва. Сотенний центр: містечко Мглин, нині - у складі Брянської області Російської Федерації. |
|
ПОГАРСЬКА СОТНЯ
(1649-1782 pp.)
Утворилася, згідно з рішенням Зборівської угоди про козацький реєстр, восени 1649 р. у складі автономної Стародубської волості (повіту) Чернігівського полку. Складалася з міста Погар та села Юдинів. У 1654 р сотня увійшла до Ніжинського полку, а 1663 р. стала складовою частиною новоствореного Стародубського полку, в якому надалі знаходилась аж до ліквідації у 1782 р. Територію скасованої сотні включено до Новгород-Сіверського намісництва.
Сотенний центр: місто Погар, нині - райцентр Брянської області Російської Федерації. |
|
ШЕПТАКІВСЬКА СОТНЯ
(1651-1782 pp.)
Вперше згадується як адміністративний та військовий підрозділ Ніжинського полку на початку 1654 року. Вочевидь сформувалася між 1651-1653 pp. у складі Новгородського полку (1653-1654 pp.) як друга Новгородська сотня. У 1663 р., при створенні Іваном Брюховецьким Стародубського полку, була введена до його адміністративної території, в якій і перебувала до ліквідації у 1782 р. Населені пункти Шептаківської сотні увійшли до Новгород-Сіверського намісництва.
Сотенний центр: село Шептаки, нині - однойменне село Новгород-Сіверського району Чернігівської області. |
|
БАКЛАНСЬКА СОТНЯ
(1672-1782 pp.)
Утворена 1672 р. рішенням гетьмана І. Самойловича у складі Стародубського полку у процесі реформування ним адмінустрою Лівобережної України. Сформована з населених пунктів Погарської, Почепської та Стародубської сотень. Весь час існування знаходилась у Стародубському полку. Ліквідована 1782 p., а її територія включена до Новгород-Сіверського намісництва.
Сотенний центр: містечко Баклан, нині - Брянська область Російської Федерації. |
|