СТАРОДУБСЬКА ПОЛКОВА СОТНЯ
(1649-1782 pp.)

Утворена після Зборівської угоди наприкінці 1649 р. як військовий підрозділ Чернігівського полку. У 1654 р., за рішенням Переяславської угоди з Москвою, увійшла до Ніжинського полку. Включала місто Стародуб і село Старе Городище. У 1663 р. стала основою новоствореного Стародубського полку, в якому перебувала до скасування полково-сотенного устрою Лівобережжя у 1782 році. Територія ліквідованої сотні увійшла до Новгород-Сіверського намісництва.
Сотенний центр: місто Стародуб, нині - райцентр Брянської області Російської Федерації.

НОВГОРОДСЬКА СОТНЯ
(1649-1782 pp.)

Сформувалася між 1649-1653 pp. в складі Ніжинського полку як військовий підрозділ, на основі якого у 1653 р. утворено окремий Новгородський полк, теж суто військовий. Полковником його був Юхим Коробка (1653-1654 pp.). Після Переяславської угоди 1654 р. полк включили як сотню до складу Ніжинського полку разом з селами Гирине, Глазове, Горбове, Івот, Кам'янка, Рихлів, Скирта, Шептаки, Смяч, Блистове. Сотенна старшина: писар Іван Васильович, осавул Федір Оникійович, хорунжий Іван Федорович Горобець.

СТАРШИНА СТАРОДУБСКОГО ПОЛКА
(1648-1782)

Сотня Топалская

Сотник Топалский Филип Немирович Данченко
Хоружий сотенний Никифор Иванов
Асаул Михайло Замотай
Писар Хрисанфт Околович

Современность

 Топальская сотня упоминается в составе Стародубского полка в течение всего времени его существования, с момента образования (1654) до расформирования (1782).

Датой отсчета Стародубских казаков можно считать 1589г. В апреле этого года Федор Иванович писал путивльскому воеводе Афанасию Зиновьеву, чтобы он … с Рыльскими и Стародубскими казаками шел на Поле [Степь – Авт.] и Донец [против крымских татар – Авт.]. Но познакомились жители Стародуба с казаками (так называемым «вольным гуляйством») из Речи Посполитой, которые в 1574 г. сожгли г. Стародуб во время Ливонской войны под руководством пропольских атаманов Франциска Суки и Микиты Бируля.