Казачий Круг в фантазиях и реальности

"Много раз собирался вольный казацкий круг, где до хрипоты спорили разинцы: куда же им идти – на Астрахань или на Казань? Не придя к единому мнению, недовольно расходились."

1732 год

Сотня Новомеская Стародубовская

Сотник Новомеский Тимофей Силевич
Хоружий сотенний Семен Потапов
Писар Иван Старковский

МГЛИНСЬКА СОТНЯ
(1654-1782 pp.)

Вперше згадується в реєстрах 1654 р. у складі Ніжинського полку. В ньому ж перебувала до 1663 p., коли утворився Стародубський полк і сотня стала його постійною адміністративною одиницею. 1654 р. мала старшину: Андрій Жуковський - писар; Яків Парфентьєв - осавул; Єрмолай Пономаренко - хорунжий. Ліквідована 1782 p., a територія включена до Новгород-Сіверського намісництва. Сотенний центр: містечко Мглин, нині - у складі Брянської області Російської Федерації.

ПОГАРСЬКА СОТНЯ
(1649-1782 pp.)

Утворилася, згідно з рішенням Зборівської угоди про козацький реєстр, восени 1649 р. у складі автономної Стародубської волості (повіту) Чернігівського полку. Складалася з міста Погар та села Юдинів. У 1654 р сотня увійшла до Ніжинського полку, а 1663 р. стала складовою частиною новоствореного Стародубського полку, в якому надалі знаходилась аж до ліквідації у 1782 р. Територію скасованої сотні включено до Новгород-Сіверського намісництва.
Сотенний центр: місто Погар, нині - райцентр Брянської області Російської Федерації.

ШЕПТАКІВСЬКА СОТНЯ
(1651-1782 pp.)

Вперше згадується як адміністративний та військовий підрозділ Ніжинського полку на початку 1654 року. Вочевидь сформувалася між 1651-1653 pp. у складі Новгородського полку (1653-1654 pp.) як друга Новгородська сотня. У 1663 р., при створенні Іваном Брюховецьким Стародубського полку, була введена до його адміністративної території, в якій і перебувала до ліквідації у 1782 р. Населені пункти Шептаківської сотні увійшли до Новгород-Сіверського намісництва.
Сотенний центр: село Шептаки, нині - однойменне село Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

БАКЛАНСЬКА СОТНЯ 
(1672-1782 pp.)

Утворена 1672 р. рішенням гетьмана І. Самойловича у складі Стародубського полку у процесі реформування ним адмінустрою Лівобережної України. Сформована з населених пунктів Погарської, Почепської та Стародубської сотень. Весь час існування знаходилась у Стародубському полку. Ліквідована 1782 p., а її територія включена до Новгород-Сіверського намісництва.
Сотенний центр: містечко Баклан, нині - Брянська область Російської Федерації.

СТАРОДУБСЬКА ПОЛКОВА СОТНЯ
(1649-1782 pp.)

Утворена після Зборівської угоди наприкінці 1649 р. як військовий підрозділ Чернігівського полку. У 1654 р., за рішенням Переяславської угоди з Москвою, увійшла до Ніжинського полку. Включала місто Стародуб і село Старе Городище. У 1663 р. стала основою новоствореного Стародубського полку, в якому перебувала до скасування полково-сотенного устрою Лівобережжя у 1782 році. Територія ліквідованої сотні увійшла до Новгород-Сіверського намісництва.
Сотенний центр: місто Стародуб, нині - райцентр Брянської області Російської Федерації.

НОВГОРОДСЬКА СОТНЯ
(1649-1782 pp.)

Сформувалася між 1649-1653 pp. в складі Ніжинського полку як військовий підрозділ, на основі якого у 1653 р. утворено окремий Новгородський полк, теж суто військовий. Полковником його був Юхим Коробка (1653-1654 pp.). Після Переяславської угоди 1654 р. полк включили як сотню до складу Ніжинського полку разом з селами Гирине, Глазове, Горбове, Івот, Кам'янка, Рихлів, Скирта, Шептаки, Смяч, Блистове. Сотенна старшина: писар Іван Васильович, осавул Федір Оникійович, хорунжий Іван Федорович Горобець.

СТАРШИНА СТАРОДУБСКОГО ПОЛКА
(1648-1782)

Сотня Топалская

Сотник Топалский Филип Немирович Данченко
Хоружий сотенний Никифор Иванов
Асаул Михайло Замотай
Писар Хрисанфт Околович